UA
EN
Про подію
Є програми, що складаються самі собою — як ніби музика обирає собі сусідів. Два імені, два генії одного покоління, які ніколи не зустрічалися особисто, але в концертному залі завжди перебувають у негласній розмові. Вівальді й Бах. Камерний склад оркестру Львівської філармонії під орудою Сергія Хоровця зведе їх разом у камерному просторі Дзеркальної зали Львівської опери.
Вечір відкриває Бранденбурзький концерт № 2 фа мажор, BWV 1047 — і одразу ставить питання: хто тут головний? Квартет соло — труба, гобой, флейта і скрипка — супроводжується струнним ансамблем і континуо, і на папері всі четверо рівні між собою. Але насправді один інструмент незмінно привертає погляди й слух. Партія труби століттями залишалась головоломкою — з точки зору і музикознавства, і виконавської техніки, адже написана вона для справжнього віртуоза кларіно, барокової натуральної труби без клапанів. Олег Петришин виконає цю шалено складну партію, поки Михайло Сосновський на флейті та Ірина Тихонова на гобої ткатимуть навколо неї власну тонку павутину.
Після вибуху фанфар — тиша іншого роду. Stabat Mater, RV 621 Антоніо Вівальді — твір, що стоїть осібно в спадщині “рудого священика". Церква Санта-Марія делла Паче в Брешії замовила його у 1712 році для виконання на вечірні, де сповнений болю текст ще більше поглиблювало поступове згасання сутінкового світла в полум'ї свічок. Нічого від легкої венеційської вишуканості, яку часто пов'язують із Вівальді, тут немає. Настрій статичний, серен, атмосфера — ніжна, але замкнена в собі. Гармонічно музика замкнена лише у двох тональностях — фа мінор і до мінор, і лише наприкінці, в останньому "Амінь", пробивається промінь фа мажору. Цей середньовічний гімн про скорботу Богоматері під хрестом Антоніна Лісогорська проведе крізь усі дев'ять частин — від першого зойку Stabat mater dolorosa до єдиного світлого промінчика в кінці.
Друга частина концерту повертає нас до інструментальної музики, але вже у зовсім іншому ключі. Концерт для гобою з оркестром ля мінор, RV 461 — Вівальді у своїй найбільш розкутій для себе іпостасі. Ірина Тихонова матиме нагоду показати весь діапазон гобойної виразності — від співучих кантилен до блискучих пасажів, де інструмент ніби змагається сам із собою.
А завершує вечір твір Подвійний скрипковий концерт ре мінор, BWV 1043 — одна з вершин барокової музики. Після фугованої першої частини розгортається мрійлива сициліана, в якій обидві скрипки любовно переплітаються над простим акордовим супроводом. Адріан Боднар і Оксана Кудринецька поведуть цей безперервний діалог.
Й.С.Бах. Бранденбургський концерт 2 BWV 1047, фа-мажор
А.Вівальді. Стабат Матер, RV 621
А.Вівальді. Концерт для гобою з оркестром RV 461, ля-мінор
Й.С.Бах. Концерт для двох скрипок з оркестром BWV 1043, ре-мінор
Виконавці:
Камерний склад оркестру Львівської національної філармонії
Сергій Хоровець, диригент
Антоніна Лісогорська, сопрано
Адріан Боднар, скрипка
Оксана Кудринецька, скрипка
Ірина Тихонова, гобой
Олег Петришин, труба
Михайло Сосновський, флейта
Вечір відкриває Бранденбурзький концерт № 2 фа мажор, BWV 1047 — і одразу ставить питання: хто тут головний? Квартет соло — труба, гобой, флейта і скрипка — супроводжується струнним ансамблем і континуо, і на папері всі четверо рівні між собою. Але насправді один інструмент незмінно привертає погляди й слух. Партія труби століттями залишалась головоломкою — з точки зору і музикознавства, і виконавської техніки, адже написана вона для справжнього віртуоза кларіно, барокової натуральної труби без клапанів. Олег Петришин виконає цю шалено складну партію, поки Михайло Сосновський на флейті та Ірина Тихонова на гобої ткатимуть навколо неї власну тонку павутину.
Після вибуху фанфар — тиша іншого роду. Stabat Mater, RV 621 Антоніо Вівальді — твір, що стоїть осібно в спадщині “рудого священика". Церква Санта-Марія делла Паче в Брешії замовила його у 1712 році для виконання на вечірні, де сповнений болю текст ще більше поглиблювало поступове згасання сутінкового світла в полум'ї свічок. Нічого від легкої венеційської вишуканості, яку часто пов'язують із Вівальді, тут немає. Настрій статичний, серен, атмосфера — ніжна, але замкнена в собі. Гармонічно музика замкнена лише у двох тональностях — фа мінор і до мінор, і лише наприкінці, в останньому "Амінь", пробивається промінь фа мажору. Цей середньовічний гімн про скорботу Богоматері під хрестом Антоніна Лісогорська проведе крізь усі дев'ять частин — від першого зойку Stabat mater dolorosa до єдиного світлого промінчика в кінці.
Друга частина концерту повертає нас до інструментальної музики, але вже у зовсім іншому ключі. Концерт для гобою з оркестром ля мінор, RV 461 — Вівальді у своїй найбільш розкутій для себе іпостасі. Ірина Тихонова матиме нагоду показати весь діапазон гобойної виразності — від співучих кантилен до блискучих пасажів, де інструмент ніби змагається сам із собою.
А завершує вечір твір Подвійний скрипковий концерт ре мінор, BWV 1043 — одна з вершин барокової музики. Після фугованої першої частини розгортається мрійлива сициліана, в якій обидві скрипки любовно переплітаються над простим акордовим супроводом. Адріан Боднар і Оксана Кудринецька поведуть цей безперервний діалог.
Й.С.Бах. Бранденбургський концерт 2 BWV 1047, фа-мажор
А.Вівальді. Стабат Матер, RV 621
А.Вівальді. Концерт для гобою з оркестром RV 461, ля-мінор
Й.С.Бах. Концерт для двох скрипок з оркестром BWV 1043, ре-мінор
Виконавці:
Камерний склад оркестру Львівської національної філармонії
Сергій Хоровець, диригент
Антоніна Лісогорська, сопрано
Адріан Боднар, скрипка
Оксана Кудринецька, скрипка
Ірина Тихонова, гобой
Олег Петришин, труба
Михайло Сосновський, флейта
