UA
EN
Про подію
“Я – продовження свого Роду.
Моя кров – це їхній вогонь.
Моя душа – це їхня пісня.
Моя сила – це сила тисяч сердець, що билися до мене.
Я – вдячність у дії.”
Перед нами — духовний реквієм, сповідь пам’яті, подяки й відродження.
Вокально-хореографічна етно-вистава “Зглянься, Роде” — це глибинне осмислення нашого коріння, присвячене мільйонам невинно убієнних українців, які через страждання і жертовність вибороли нам право жити на вільній землі.
Це — подорож у часі, де оживають сцени з історії та побуту українського народу:
від дохристиянських обрядів і весільних традицій — до трагічних сторінок Голодомору, боротьби, споминів і духовного відродження.
У програмі — десять символічних епізодів, серед яких “Україна до хрещення”, “На Івана на Купала”, “Весілля”, “Голодомор”, “Месники”, “Реквієм”.
Музичне полотно вистави сплетене з народних пісень і творів провідних українських композиторів — Євгена Станковича, Ганни Гаврилець, Мирослава Скорика, а також із використанням запису симфонічного оркестру Львівської опери.
У фіналі звучить пісня Ігоря Білозіра “До Бога” та слово Богдана Ступки.
Постановка — народного артиста України Михайла Ваньовського
та лауреата премії ім. А. Вахнянина Петра Карпія.
Виконавці — заслужений ансамбль танцю України “Юність”
Львівського державного Палацу естетичного виховання учнівської молоді.
Ця вистава — молитва, пам’ять і поклик до кожного:
“Згадай, якого ти Роду. І зглянься, Роде — на нас, своїх нащадків.”
