Grand Opera

Деякі арії створені не лише для великої сцени, їх хочеться слухати окремо у камерному форматі, смакуючи кожну емоцію, віртуозність виконання солістами, тонкі нюанси акторської гри. Саме такий вечір пропонують львівській публіці оперні співаки з Києва, чия програма зібрала драматичні, пристрасні та доленосні музичні номери світової опери. 

Працюючи над оперою «Фауст» за сюжетом Ґете, Шарль Гуно змінив оптику з мук вибору та почуттів головного героя на долю Маргарити. Однак фатум наздожене її пізніше, в арії «Ah, je ris de me voir» Маргарита, зачарована власною молодістю та вродою, оспівує блиск подарованих Фаустом коштовностей. Інша героїня – біблейна персонажка Даліла з опери «Самсон і Даліла» Каміля Сен-Санса у своїй аріїї спокуси граційно та заманливо зізнається у найвищіх почуттях, вже спланувавши майбутню зраду. Кохання стає тим щастям, що поневолює та веде до незворотніх наслідків і в опері українського композитора Юлія Мейтуса «Украдене щастя».  Для Анни нова зустріч з Михайлом навіює тривожне відчуття лиха, яке переслідує її шлюб. 

Голоси цього вечора обрамлюватиме тембр фортепіано, яке не лише залишатиметься острівцем камерності в бурхливих дуетах, а й прозвучить сольно: у романтичних, інтермецо та рапсодії Йоганнеса Брамса — його пізній фортепіанній музиці, яка за загальними назвами приховує щемку особисту історію. Написані для виконання Кларою Вік, ці твори можна інтерпретувати, як музичні зізнання у почуттях, яким ніколи не судилося бути озвученими словами. Натомість свіжим вітром жарту у програмі стане віртуозна «Бурлесці» Мирослава Скорика, що також слугуватиме містком до іншої вісі програми – народної пісні, чию романтичну емоційність доповнив фортепіанною фактурою Микола Лисенко. Саме в його опрацюваннях рідні нам пісні «Ой, не світи, місяченьку», «Ой я знаю, що гріх маю» знайшли дорогу на велику оперну сцену.