Про подію

За підтримки Українського культурного фонду

Відкриваємо українську класику разом з Ukrainian Live.

Василь Безкоровайний - український композитор, про якого мовчали на Батьківщині понад півстоліття. Безкоровайний був автором понад 350 творів, засновником хорів, оркестрів та музичних шкіл. Грав на фортепіано, скрипці, віолончелі. Вільно володів шістьма мовами. Народився у Тернополі, помер у Буффало (США), але до кінця днів залишався українцем.

Піаністка Світлана Позднишева підготувала унікальну програму з творів Василя Безкоровайного.

Світлана Позднишева - фортепіано

В. Безкоровайний:

“А у нашої сусіди”

Вальс "Вечірні мрії"

Заколисана пісня

“Пісня без слів”

"В гаю зеленім" (Фантазія на тему мелодії О. Нижанківського)

Ноктюрн №2 та №3

“Poeme erotique”

Соната №3

Думка

Про виконавицю:

Світлана Позднишева – піаністка, органістка, клавесиністка.

Навчалась у Львівському державному музичному училищі та Львівській національній музичній академії. Саме тут виокремилася основна сфера її творчих зацікавлень – твори українських композиторів та музика ХХ-ХХІ століття.

Її діяльність дуже різноманітна: виступає з сольними концертами, у фортепіанному дуеті “Світлотінь” із Ольгою Стрілецькою, в камерних ансамблях, проводить концерти-лекції, створює відео-уроки про клавішні інструменти, організовує міжмистецькі події.

Навчання гри на органі розпочала у класі Івана Духнича, на майстер-класах в Утерах (Чехія) у Лоренцо Гієльмі та продовжує вдосконалювати майстерність на приватних уроках та лекціях.

Завершила асистентуру-стажування Львівської національної музичної академії в класу доцента Довганя Петра Володимировича у 2017 році. З 2013 року працює в ЛНМА концертмейстером на кафедрах скрипки та диригування. Виступала з концертами у багатьох містах України, Чехії, Польщі та Німеччини, брала участь у різноманітних майстер-класах і фестивалях, таких як “Ніч у Львові”, “Музичні салони в музеї етнографії”, “Камерні Вечори в Академії”, “Dzenzelivka Classical Week” та “ЛюдкевичФест”.

Про композитора:

Композитор, диригент і музичний діяч Василь Безкоровайний народився 12 січня 1880 р. в Тернополі. Навчався у Тернопільській українській гімназії та Учительській семінарії, співав у церковному хорі. Велике враження на юнака справили гастролі мандрівного Українського театру товариства “Руська Бесіда” зі Львова. В. Безкоровайний зрозумів тоді, що повинен присвятити себе музиці. Об’єднав навколо себе друзів у гімназійний смичковий оркестр. Наполегливо опановував таємниці майстерності.

Згодом Василь Безкоровайний студіював у Львові – в Політехніці та Консерваторії одночасно. Його вчителями були проф. С. Невядомські та М. Солтис. Напружена праця підірвала здоров’я юнака, і він змушений зробити перерву на кілька років для лікування в Абаці над Адріатичним морем, а потім на Гуцульщині. Після повернення продовжував студії на філологічному факультеті Львівського університету. Потім протягом двох років працював в академічній гімназії і водночас у Вищому музичному інституті у Львові. Переведений у Новий Торг на Лемківщині, пробув там три роки. Згодом учителював у Станиславові, де організував хор “Боян” і диригував ним, заснував Музичну школу.

У 1912 р. В. Безкоровайний переселився до Тернополя, де став учителем української гімназії та диригентом місцевого хору “Боян”. У 1919 р., коли польське військо окупувало місто, був заарештований і ув’язнений у Сталкові біля Каліша. Після повернення до Тернополя організував філію Львівського Вищого музичного інституту, а в “Бояні” – оркестр. Коли національні взаємини в Польщі загострилися, В. Безкоровайного перевели до Золочева, а там звільнили. Не маючи інших обов’язків, він зайнявся організаційною працею: заснував філію Музичного інституту, смичковий і духовий оркестр, драматичний гурток. У1935 р. повернувся до Тернополя. Тут народилися “Думи мої” – партія тенора в супроводі оркестру, три сонети, два ноктюрни, оркестровка оперети “Наталка Полтавка”, музика до п’єси “Мина Мазайло” М. Куліша. Вже тоді він видрукував 56 творів, а ще біля 30 мав у рукописах.

У 1944 р. виїхав разом з Львівським оперним театром (де працювала його дружина) до Австрії. На чужині звернувся до релігійних мотивів, написав твори для скрипки з фортепіано. З 1948 р. жив у Буффало (США). Керував українським хором, вчив гри на фортепіано, акомпонував на концертах, писав композиції. Високу оцінку публіки і пресових рецензентів здобула його “Українська різдвяна увертюра”, яку вперше виконав симфонічний оркестр на концерті у листопаді 1956 р. Василь Безкоровайний залишив багату музичну спадщину: дитячу оперету “Червона шапочка”, інструментальні твори для фортепіано “Спомини з гір”, для скрипки “Українські думки”, хорові твори: для мішаного хору – “Полуботок”, “Народним лицарям”, “Ода до пісні”, “Не схиляйте вниз прапора”, “Йду в садок”, для чоловічого хору – “Гукайте їх”, “Чорне море”, багато романсів і пісень на слова Т. Шевченка та О. Олеся.

Зверніть увагу, що у зв'язку з правилами карантину кількість квитків обмежена та діє масковий режим!