Передзвін

Виконавці:

• Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії
• Радек Баборак, валторна (Чехія)

Програма:

• Антоніо Розетті. Концерт для валторни з оркестром
• Карел Свобода. Оркестрова сюїта до фільму «Три горішки для Попелюшки»
• Антонін Дворжак. Симфонія № 8

Казку про Попелюшку мали знімати в теплу пору, але режисер Вацлав Ворлічек хотів, щоб історія розгорталася взимку, і відклав зйомки на кілька місяців, аж поки не випав сніг.Так у фільмі з’явилися засніжені ліси Богемії й замок Моріцбург під снігом, а «Три горішки для Попелюшки» (1973) стали різдвяним фільмом, який у Чехії, Словаччині, Німеччині й Норвегії показують щороку. Музику до нього написав Карел Свобода, автор десятків пісень і музики до мультсеріалів «Бджілка Мая» та «Вікі-вікінг». 

Цього вечора Радек Баборак диригуватиме, а також гратиме соло на валторні. Він народився 1976 року в Пардубицях і у вісімнадцять став концертмейстером групи валторн Чеської філармонії. Потім грав у Мюнхенській філармонії та Бамберзькому симфонічному оркестрі, а з 2003 по 2010 рік був концертмейстером групи валторн Берлінського філармонічного оркестру. Сейдзі Озава казав, що, коли Баборак грає, усе здається неймовірно легким. 

Програма охоплює три століття чеської музики. Антоніо Розетті народився близько 1750 року у північній Богемії. Шістнадцять років він прослужив у капелі князя Еттінґен-Валлерштайна, а з 1785-го був її капельмейстером. Близько 1780 року до капели приєдналися двоє богемських валторністів, Йозеф Нагель і Франц Звєржина, яким платили незвично щедро, і для яких  Розетті писав концерти для двох валторн. Концертів для однієї валторни в його каталозі аж сімнадцять. Музикознавці припускають, що вони могли бути взірцем для валторнових концертів Моцарта.

Восьму симфонію Антонін Дворжак написав між 26 серпня і 8 листопада 1889 року, переважно в селі Висока, де мав літній будиночок і де йому працювалося найкраще. За його словами, він хотів втілювати свої музичні думки інакше, ніж у звичних, загальноприйнятих формах. Симфонія соль мажор починається елегійною мелодією віолончелей у соль мінорі. Ця мелодія повертається на початку кожного великого розділу першої частини, наче оповідач. Третя частина звучить як злегка меланхолійний вальс, а мелодію для її середини Дворжак узяв з арії Тоніка зі своєї комічної опери «Тверді голови». Фінал відкриває фанфара труб, і з її мотиву виростає низка варіацій.

Прем’єра відбулася 2 лютого 1890 року в празькому Рудольфінумі під орудою автора. Того ж квітня Дворжак диригував симфонією в Лондоні, і британська преса називала його єдиним живим композитором, гідним зватися наступником Бетховена. Берлінський видавець Фріц Зімрок, який друкував більшість творів Дворжака, не зійшовся з ним у гонорарі, тож симфонію надрукувало лондонське видавництво Novello. Звідси її друга назва, „Англійська“.