Симфонія +

Виконавці:

• Катерина Каличак, флейта
• Роксоляна Гетьман, скрипка
• Кирил Лимарєв, фортепіано
• Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії
• Ярема Колесса, диригент

 

Програма:

• Вольфґанґ Амадей Моцарт. Концерт для флейти з оркестром соль мажор
• Віктор Косенко. Концерт для скрипки з оркестром
• Людвіг ван Бетховен. Концерт для фортепіано з оркестром № 3 до мінор

 

 

«Симфонія+» — відродження давньої традиції філармонії, завдяки якій формувалися цілі покоління знаних музикантів. Цьогоріч на сцену виходять троє юних солістів — учні Львівського музичного ліцею ім. Соломії Крушельницької. Повноцінний виступ із симфонічним оркестром, у якому кожен з трьох виконує цілий концерт класичного репертуару. 

Програма складена так, що кожен з трьох солістів проходить крізь власне випробування — і кожне з них іншого роду.

Концерт для флейти соль мажор Вольфґанґа Амадея Моцарта Катерина Каличак виконає першою. Моцарт написав його 1778 року, перебуваючи в Мангаймі по дорозі до Парижа, на замовлення голландського хірурга й флейтиста-аматора Фердинанда Дежана. Дежан просив три короткі прості концерти і кілька квартетів, але Моцарт виконав лише два концерти — цей у Соль мажор і другий Ре мажор, який виявився транскрипцією його ж гобойного концерту. У листі батькові Моцарт скаржився, що не любить флейту, хоча біографи й досі сперечаються, чи говорив він серйозно, чи просто шукав виправдання за невиконане замовлення. Так чи інакше, концерт виявився одним з найвишуканіших у репертуарі флейтистів.

Концерт для скрипки з оркестром ля мінор Віктора Косенка, який зіграє Роксоляна Гетьман, має окрему історію — і не тільки музичну. Косенко написав лише клавір і не встиг його довершити; партитуру оркестрував Олексій Горохов, існує також альтернативна редакція Георгія Майбороди. Тривалий час концерт майже не виконувався в Україні — навіть якісної партитури не існувало. Її відновлення з ініціативи скрипальки Лідії Футорської та диригента Сергія Хоровця завершилось лише кілька років тому. У словах самої Футорської, «це мовби якийсь політ над моєю рідною землею, з великим трепетом, з серцем переповненим любов’ю до цієї землі». 

Третій концерт для фортепіано до мінор Людвіга ван Бетховена, який виконає Кирил Лимарєв, — твір з історією, що сьогодні звучить майже неправдоподібно. Прем’єра відбулася 5 квітня 1803 року у Theater an der Wien, на одному з тих велетенських бетховенівських концертів-бенефісів, які важко уявити навіть через двісті років. У той самий вечір прозвучали три прем’єри: цей концерт, Друга симфонія і ораторія «Христос на Оливній горі». За спогадами Бетховенового учня Ферді́нанда Ріса, єдина репетиція почалася о восьмій ранку і перетворилася на катастрофу: оркестр зібрали з другорядних музикантів, оскільки кращих перехопив конкурент того ж вечора. Партитура не була готова навіть до виконання — інший учень, Іґнац фон Зайфрід, який гортав ноти, згадував порожні сторінки з «єгипетськими ієрогліфами», і Бетховен грав значну частину з пам’яті. Сам концерт — переломний у його творчості: до мінор тут уже розкриває суто бетховенівську драму. Повільна частина — оаза спокою серед двох неспокійних, з фортепіанною мелодією, що розгортається над приглушеними струнними.

ЖИВИЙ ЗВУК