Барвінський. Невтрачене

Виконавці:

• Софія Соловій, сопрано
• Лев Менцінський, скрипка
• Юлія Маківничук, фортепіано

 

 

Програма:

• Василь Барвінський.
  • «В лісі», слова Богдана Лепкого
  • «Ой сумна, сумна темна ніченька», слова сербської народної поезії в переспіві Якова Головацького
  • «Місяцю, князю» («Ноктюрн»), слова Івана Франка
  • «Знов весна», слова Лесі Українки
  • «Анданте» для скрипки і фортепіано
  • «Вечором в хаті», слова Богдана Лепкого
  • «У мене був коханий рідний край», слова Гайнріха Гайне, переклад Агатангела Кримського
  • «Ой люлі, люлі, моя дитинко», слова Тараса Шевченка
  • «Сумна пісня» для скрипки і фортепіано
• Українські народні пісні в обробці Василя Барвінського:
  • «Моя мила, премила» (лемківська)
  • «Ой зійди, зійди, ясен місяцю»
  • «Ой ходить сон» (колискова)
  • «По садоньку ходжу»
  • «Болить мене головонька»
  • «Там на горі два дубики»
  • «Полетів би-м на край світа» (лемківська)
  • «Я не піду за Яська» (лемківська)
  • «Пісня Пісень», слова Василя Маслова-Стокіза

 

Життя Василя Барвінського – є прикладом того, як композитор та особистість об’єднуються в надзвичайно благородну та сильну духом людину. Його музика – звучання самої України – в ніжності природи, в бурхливих почуттях та в тонкій поезії. Дивовижно як Барвінський, переживши, табори Мордовії проніс через все життя свої твори, на схилі літ відтворюючи те, що знищив радянський режим. А скільки кануло в небуття, бо ж запам’ятати все неможливо…

Тому «Барвінський. Невтрачене» – це вечір, що розкошує вокальними творами композитора та заразом з скрипковим та фортепіанним тембрами святкує музику Барвінського – витонченою красою львівської сецесії. Загалом такий стиль має в собі елемент імпресіонізму – від цього в музиці композитора до слова та звука доєднується ще й колір та… аромат. У такому тандемі постають пейзажі літньої ночі, мрійливої весни, пахощі лісу, що взаємодіють та реагують на внутрішній стан ліричної героїні. Кордоцентризм української творчості скріплює ці елементи в єдине чуттєве і, незважаючи на коротку тривалість солоспівів, глибоко емоційне дійство.

Невід’ємною частиною творчості кожного композитора є зв’язок з фольклором – як джерело натхнення, продовження життя традиції у нових формах та авторське переосмислення. У Василя Барвінського народне тісно переплітається з оригінальною думкою – так композитор зберігаючи фольклорну основу, створює кращі зразки обробок народних пісень. Ще одним джерелом натхнення для Барвінського є поезія – вірші Франка, Шевченка, Лесі Українки, Лепкого, Гейне, Маслова-Стокіза перевтілились і на ноктюрн, і на колисанку, і на сумовиту любовну пісню, і прозвучить в камерному виконанні Софії Соловій та Юлії Маківничук. Скрипка Лева Менцінського цього вечора матиме як і людський голос, як от в «Сумній пісні», так і малюватиме пейзажі настрою в «Пісні Пісень» в ансамблі з фортепіано та голосом.