Pro et Contra. Сцена нової музики | Андрій Павлов

Виконавець:

• Андрій Павлов, скрипка

 

Програма:

• Олександр Щетинський. Соната для скрипки соло
• Акім Зварич. Новий твір
• Дьордь Куртаґ. Фрагменти з циклу «Signs, games and messages»
• Богдан Сегін. «Остання колискова»
• Йоганн Себастьян Бах. Чакона з Партити № 2 для скрипки соло

Програма Андрія Павлова веде слухача у зворотному часі: від музики сучасної української музики — до Баха. І коли в кінці звучить Чакона, вона звучить як відповідь на все, що було перед нею.

Олександр Щетинський — один із значних українських композиторів сучасності. Соната для скрипки соло відкриває вечір.

Далі — фрагменти з Signs, games and messages Дьордя Куртаґа. Цей цикл — коротких п’єс для струнних, від кількох секунд до кількох хвилин — Куртаґ писав упродовж десятиліть, поповнюючи його раз за разом. Це не цілісний твір, а зібрання окремих жестів, думок, присвят.

Найбільш особистий момент програми — Остання колискова Богдана Сегіна. У червні минулого року був на похороні молодого українського військового, який загинув на війні. Мати співала синові «Колисоньку кленовую» — традиційну українську колискову. На цьому похороні вона стала останньою. Сам автор описує те, що почув: «Без сліз і показових емоцій, але з таким глибоким жалем і відчаєм, що співаючи вона ледве змогла втримати в собі всю трагедію її материнського єства». Свою композицію він називає дзеркалом — таким, у якому сьогодні відображаються тисячі українських матерів.

І наприкінці — Чакона з Партити № 2 ре мінор Баха. Один із найвидатніших творів західної музики для скрипки соло, написаний близько 1720 року. Музикознавча традиція припускає, що Бах писав Чакону невдовзі після раптової смерті своєї першої дружини, Марії Барбари. Брамс залишив про цей твір відомий запис у листі до Клари Шуман: він описував Чакону як цілий світ найглибших думок і найсильніших почуттів, втілений у творі для одного інструмента.

***

Ця подія є частиною серії «Pro et Contra. Сцена нової музики» — циклу ексклюзивних концертів камерного формату, що відбуваються в одному з найунікальніших мистецьких просторів Львова — Храмі Довіри «Музею Ідей».

Розраховані на аудиторію до 40 слухачів, ці події створюють інтимну атмосферу безпосереднього контакту з музикою, виконавцем і простором. Камерний формат дозволяє максимально зосереджено пережити звучання нової музики, відкриваючи тонкі нюанси та глибину сучасних композиторських висловлювань.