ET
UA
EN
Ürituse kohta
Є пісні, яким понад тисячу років. Вони пережили князів, імперії й війни, а тепер зазвучать у Дзеркальній залі Львівської національної опери.
Уявіть: ліс, що змикається над головою, річка в туманному ранку, узлісся, де ще панує лише природа. Саме звідти, з Полісся, за переконанням багатьох славістів, понад півтори тисячі років тому почався шлях нашого народу. І саме звідти прийдуть до вас пісні, які передавали з вуст у вуста, від матері до доньки, від покоління до покоління, без нот і без жодних прикрас.
Вісім львів'янок зі студії традиційного співу ГУК співатимуть так, як це робили в поліських селах: гуртом, на повний голос, із тією щирістю, яку не підробиш. Це не сценічна стилізація. Це жива селянська традиція, відтворена за експедиційними записами найкращих носіїв пісенного фольклору.
Програма побудована як річний коловорот. Ви пройдете крізь осінь, час весіль, коли лунають найурочистіші й найпронизливіші обрядові пісні. Далі настане зима з її таємничими співами, за нею весна, що пробуджує землю, і спекотне літо. Між порами року зазвучать ліричні пісні Полісся, ніжні, сумні й напрочуд співучі. Чимало з них навіть для знавців стануть відкриттям: це найекзотичніше й найдавніше, що збереглося в нашій пісенній культурі, зокрема обрядові пісні ще дохристиянських часів.
Керує студією Юрій Кондратенко, який із поліською традицією знайомий змалку та ще зі студентських років у Рівненському інституті культури.
У виконанні Олени Мазурук, Оксани Іваничук, Юлії Плющенко, Анастасії Стойко, Анастасії Суханової, Христини Крутень, Марти Ясінської та Юлії Костів ці пісні знову стають живими.
Дзеркальна зала Львівської національної опери, її золото, світло й акустика, стане місцем, де цей давній голос нарешті буде почутий.
Приходьте послухати, звідки ми родом.
Уявіть: ліс, що змикається над головою, річка в туманному ранку, узлісся, де ще панує лише природа. Саме звідти, з Полісся, за переконанням багатьох славістів, понад півтори тисячі років тому почався шлях нашого народу. І саме звідти прийдуть до вас пісні, які передавали з вуст у вуста, від матері до доньки, від покоління до покоління, без нот і без жодних прикрас.
Вісім львів'янок зі студії традиційного співу ГУК співатимуть так, як це робили в поліських селах: гуртом, на повний голос, із тією щирістю, яку не підробиш. Це не сценічна стилізація. Це жива селянська традиція, відтворена за експедиційними записами найкращих носіїв пісенного фольклору.
Програма побудована як річний коловорот. Ви пройдете крізь осінь, час весіль, коли лунають найурочистіші й найпронизливіші обрядові пісні. Далі настане зима з її таємничими співами, за нею весна, що пробуджує землю, і спекотне літо. Між порами року зазвучать ліричні пісні Полісся, ніжні, сумні й напрочуд співучі. Чимало з них навіть для знавців стануть відкриттям: це найекзотичніше й найдавніше, що збереглося в нашій пісенній культурі, зокрема обрядові пісні ще дохристиянських часів.
Керує студією Юрій Кондратенко, який із поліською традицією знайомий змалку та ще зі студентських років у Рівненському інституті культури.
У виконанні Олени Мазурук, Оксани Іваничук, Юлії Плющенко, Анастасії Стойко, Анастасії Суханової, Христини Крутень, Марти Ясінської та Юлії Костів ці пісні знову стають живими.
Дзеркальна зала Львівської національної опери, її золото, світло й акустика, стане місцем, де цей давній голос нарешті буде почутий.
Приходьте послухати, звідки ми родом.
