ALMA

Alma mater. Alma musica. Alma memoria

 

Виконавці:

Симфонічний оркестр INSO-Lviv

Олександр Гордон, диригент (Австрія-Швейцарія)

Програма:

Дмитро Бортнянський. Концертна симфонія

Фелікс Мендельсон. Симфонія для струнних  № 5,

Симфонія для струнних № 10,

Скерцо з Концертної увертюри  «Сон літньої ночі»

Йоганнес Брамс. Симфонія № 2 ре мажор, тв. 73

Весна інспірує знайти час для себе. Зупинитися у власному ритмі, зануритися всередину, відчути серцем і віднайти внутрішню опору. У цьому стані народжуються нові нейронні зв’язки і відкривається інший вимір слухання, тонший, глибший, справжніший. Якщо з’являється сумнів, саме це той момент, коли варто дозволити собі прийти і відчути більше, ніж очікували.

Починаємо вечір з Массімо Березовського – під таким ім’ям італійці знали нашого співвітчизника з гетьманського містечка Глухів. Він був шанованим українським музикантом, «правою рукою» найвідомішого теоретика Європи – падре Мартіні та одним із кращих випускників Болонської музичної академії, ім’я якого було висічено золотими літерами на стіні закладу. Слава Березовського сильно бентежила Катерину ІІ. Після смерті композитора вона особисто контролювала знищення нотних рукописів митця. Особливо промовисто в програмі концерту прозвучить віднайдена у ХХ столітті його Симфонія До-мажор – історично перша українська симфонія, яка для українського симфонізму перетворилася на Alma mater. У ній Максим Березовський постає в новому ракурсі – життєствердний та оптимістичний представник доби Просвітництва з його вірою в силу розуму та любов’ю до життя. Музика твору випромінює світло, природність, рівновагу, емоційну яскравість та особливу ясність. За сонячність та оптимістичність її звучання композитора образно назвали «українським Моцартом».

«Найсвітліший музичний талант, який ясніше за всіх зрозумів протиріччя епохи» – так охарактеризувава Фелікса Мендельсона, натхненний його талантом, Роберт Шуман. Перші твори Фелікс він почав писати в юному віці. Його перші симфонії, що належать до раннього періоду творчості представляють еволюцію від тричастинної ясності divertimento до зародження справжнього романтичного симфонічного мислення.

Натомість, знамените Скерцо з «Сну літньої ночі» — це вже інший вимір: ефемерність, повітря, майже нечутна матерія звуку, де світ казковості передається барвами оркестру.

«Я ніколи не напишу симфонії» — говорив Брамс, відчуваючи тінь Бетховена. Свою Першу він створює у 43 роки, працюючи над нею понад двадцять років. А Друга народжується за одне літо. Вона звучить як спокій, але в цьому спокої є глибина. Сам композитор називає її «чарівною потворою», а його сучасники – «блакитним небом, струмками і світлом». Це музика рівноваги в законах природи, музика світла, спокою та одна з вершин романтичного симфонізму зрілого періоду.

Цієї весни Академія INSO співтворчості відбувається вдруге, де музика формує, а оркестр стає способом бути всередині мистецтва. Дозвольте собі прийти, відчути і забрати з собою те, що працює далі і змінює буденність.