Симфонічний вимір

Виконавці:

• Дар’я Буренко, мецо-сопрано
• Михайло Солонченко, скрипка
• Назар Шутко, скрипка
• Студентський симфонічний оркестр Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка
• Тетяна Лисенко-Дідула, диригентка

 

Програма:

• Жорж Бізе. Увертюра до опери “Кармен”
  • Сегідилья з опери “Кармен”
• Моріс Равель. Рапсодія для скрипки з оркестром “Циганка”
• Каміль Сен-Санс. Інтродукція і рондо-капричіозо для скрипки з оркестром
  • Симфонічна поема “Danse Macabre”
• Сезар Франк. Симфонія ре мінор

 

Студентський симфонічний оркестр Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка представляє панораму французької музики другої половини XIX – початку XX століття. Від полум’яних іспанських мотивів Бізе та Равеля до монументальної симфонічної концепції Сезара Франка.

«Циганка» Моріса Равеля постає як суцільний запальний темперамент: від розширеної сольної каденції до фіналу скрипка тут не просто співає, а «засліплює», використовуючи майже всі наявні технічні прийоми. Цю лінію продовжує Каміль Сен-Санс. Його Інтродукція і рондо-капричіозо, присвячені Пабло де Сарасате, поєднує холодну, елегантну виразність тужливої мелодії у вступі і енергійність у рондо. Екстравертний характер композитора розкривається і в симфонічній поемі «Danse Macabre». Попри те, що прем’єра свого часу викликала обурення через скандальне використання теми Dies irae у ритмі вальсу, твір миттєво став популярним.

Центральний твір програми — Симфонія ре мінор Сезара Франка. Це сфера прагнень і роздумів, де органіст-композитор майстерно використовує оркестрові барви. Зокрема, поєднує струнні та арфу в акомпанементі до англійського рогу — рішення, яке критики несправедливо засудили, ігноруючи попередній досвід Берліоза та Гайдна. Глибина цієї партитури свого часу приваблювала диригентів від Тосканіні до Бернстайна і залишається завданням для інтерпретаторів.