Камерні історії літа

Виконавці:

• Наталія Кожушко-Максимів, флейта
• Софія Окрутна, віолончель
• Ірина Кірчанова, фортепіано

 

Програма:

• Карл Марія Вебер. Тріо соль мінор для флейти, віолончелі та фортепіано
• Йоганн Непомук Гуммель. Інтродукція і варіації на тему української народної пісні «Їхав козак за Дунай» для флейти, віолончелі та фортепіано
• Микола Лисенко. Елегія «Сум» для віолончелі і фортепіано
• Микола Лисенко. Фантазія на дві українські теми для флейти і фортепіано
• Станіслав Людкевич. Ноктюрн для флейти, віолончелі та фортепіано

 

Ця програма — про те, як українська мелодія подорожувала Європою, змінювала форми, але зберігала свій голос. У центрі вечора — камерне тріо, один із найделікатніших ансамблевих форматів, де кожен інструмент має не лише звучати, а й слухати. Флейта, віолончель і фортепіано ведуть розмову, у якій класична європейська традиція зустрічається з українською піснею.

Відкриває концерт Тріо соль мінор Карла Марії Вебера — один із найвишуканіших зразків ранньоромантичної камерної музики. Тут уже відчувається той самий театральний темперамент, який згодом зробить Вебера реформатором німецької опери: стрімкі контрасти, виразна мелодика… У цій музиці троє виконавців постають як рівноправні співрозмовники.

Йоганн Непомук Гуммель звертається до теми, знайомої кожному українцеві, — народної пісні «Їхав козак за Дунай». На початку XIX століття ця мелодія підкорила всю Європу, а Гуммель створив на її основі блискучі варіації, де проста народна тема проходить шлях від щирої пісенності до віртуозного концертного сяйва.

Особливе місце у програмі посідає музика Миколи Лисенка. Його Фантазія на дві українські теми — ода народній пісні. Написана у 1870-х роках, вона поєднує дві мелодії — «Хлопче молодче» та «Ой Гандзю милостива». Лисенко не просто цитує фольклор: він розгортає його в масштабну, хоч і теплу за висловом форму.

Інший бік лисенкової творчості відкриває Елегія «Сум». Це музика зосередженого внутрішнього переживання, де віолончель говорить голосом, близьким до людського. Лисенко вмів перетворювати особисту емоцію на універсальне висловлювання — стримане, глибоке і напрочуд щире.

Завершує вечір Ноктюрн Станіслава Людкевича — перший самостійний твір композитора для фортепіанного тріо. В його основі — українська народна пісня «Ой не світи, місяченьку». Людкевич тонко вплітає фольклорні інтонації у камерну тканину, створюючи музику споглядальну, мрійливу і водночас глибоко національну. Тут чути і ніжний ліризм крайніх розділів, і дзвонові відлуння середньої частини, і майже інтимний діалог між інструментами.

Чекаємо вас на концерті, що підтвердить: українська музика ніколи не існувала осторонь європейської традиції. Вона була її частиною, збагачувала її і водночас зберігала власну неповторність.