В обіймах вітру

• Андрій Карпяк, флейта
• Діана Рудецька, флейта
• Дмитро Бабій, флейта
• Вікторія Мартинова, флейта
• Софія Мартова, флейта
• Софія Соловій, сопрано
• Вадим Педорич, альт
• Оксана Рапіта, фортепіано
• Академічний камерний оркестр «Віртуози Львова»
• Сергій Бурко, диригент

• Анджей Нікодемовіч. «Сім медитацій» (2000)
• Леся Дичко. «Дві весняні акварелі» (2020)
• Олександр Козаренко. «Flauti dolci» (2004)
• Сергій Пілютіков. «Тіні на склі» (2005)
• Богдана Фроляк. «Vestigia» (2000)
• Юрій Поволоцький. Концерт, тв. 122 (2020)
  • Сюїта «Подорож у Клезмер», тв. 82 (2011)
  • «Ольга» з циклу «Портрети та присвяти», тв. 45, №3 (2013)
• Лариса Іваненко. «В обіймах вітру» (2025)
• Іван Небесний. «Intermezzo воєнного часу» (2026)

Дев’ять композиторів на афіші, але насправді це творчий портрет однієї людини. Майже кожен твір програми написаний для флейтиста Андрія Карпякаабо йому присвячений. За тридцять з гаком років довкола нього зібралася ціла композиторська спільнота. Цей вечір тому доказ. 

Відкриває програму «Сім медитацій» Анджея Нікодемовіча — львівського композитора-новатора, чия біографія вмістила всі найтяжчі періоди міста у XX столітті. Твір написаний для флейти й камерного оркестру, і вперше його зіграв Андрій Карпяк 2001 року в Польщі, у присутності автора.

Далі програма розгортається низкою важливих постатей і присвят. «Дві весняні акварелі» Лесі Дичко (2020) народилися з тривалої дружби композиторки й флейтиста — сьогодні їх виконають разом із сопрано Софією Соловій. “Flauti dolci”Олександра Козаренка (2004) звертається до історії самої конструкції флейти; співпраця Козаренка й Карпяка тягнеться ще з 1990-х, від легендарних записів «П’єро мертвопетлює» з Василем Сліпаком. «Тіні на склі» Сергія Пілютикова (2005) — флейтовий квартет із трьох частин, «День», «Вечір», «Ранок», що після прем’єри розійшовся конкурсами й концертами. Обидва ансамблеві твори прозвучать у виконанні нового покоління флейтистів — Діани Рудецької, Дмитра Бабія, Софії Мартової, Вікторії Мартинової.

Осердя вечора складають два драматичні полотна. “Vestigia” Богдани Фроляк для альтової флейти, альта й струнних уперше прозвучала в Ужгороді 2003 року; сьогоднішнє виконання Андрія Карпяка й альтиста Вадима Педорича присвячене пам’яті Оксани Брикси, яка грала прем’єру. 

Тричастинний Концерт для флейти й оркестру Юрія Поволоцького (2020) композитор написав і присвятив безпосередньо Карпякові. У програмі є ще два його твори: українська прем’єра «Ольги» з циклу «Портрети та присвяти» і Сюїта «Подорож у клезмер», що вперше прозвучить повністю. Останнє має особливий львівський сенс: на межі XIX–XX століть саме Львів був одним із найбільших центрів клезмерської музики у світі — сторінка минулого, про яку сьогодні мало хто пам’ятає.

Ближче до фіналу — дві прем’єри. «В обіймах вітру»Лариси Іваненко (2025), яка й дала назву вечору, виникла після знайомства київської композиторки з Карпяком на проєкті «Музика єднання» в Дніпрі, восени 2025-го — між майстеркласами, лекціями й довгими повітряними тривогами. Завершує концерт світова прем’єра “Intermezzo воєнного часу”  Івана Небесного (2026) — відгук композитора на час, який проживає зараз уся країна.