DE
UA
EN
Über die Veranstaltung
NotaBene+ у Львові
NotaBene+ — це спільний проєкт NotaBene Chamber Group та Національного будинку музики, що відкриває нову генерацію виконавиць і виконавців, які долучаються до ансамблю в межах виконання окремих творів спільно з музикантами NotaBene.
Цього сезону, окрім двох концертів у Національній філармонії в Києві, музиканти NotaBene зіграють ще один концерт у Дзеркальній залі Львівської національної опери разом із двома учасницями проєкту зі Львова — піаністкою Євою Куліковською та скрипалькою Дариною Довгою.
Тріо “Kegelstatt” в оригінальній версії було створене Моцартом для дуже незвичного складу: кларнета, альта та фортепіано. Проте ще за життя композитора віденське видавництво Artaria, яке вперше видало цей твір, зазначало, що можливе виконання зі скрипкою замість кларнета.
Первісне призначення цього твору — домашнє музикування, адже Моцарт присвятив його своїй учениці Францисці фон Жакен і сам брав участь у першому виконанні на домашньому концерті, граючи партію альта. Назва “Kegelstatt” (дослівно з німецької — «місце, де грають у кеглі») з’явилася значно пізніше: вперше вона фігурує в каталозі Кехеля 1862 року. Немає жодних доказів, що цю назву тріо дав сам Моцарт, однак незадовго до його створення композитор написав 12 дуетів для двох валторн і зробив на рукописі ремарку «граючи в кеглі».
Терцет для двох скрипок та альта Дворжак написав у 1887 році впродовж одного тижня. Твір спочатку задумувався як своєрідний “Hausmusik”, у якому сам Дворжак мав виконувати партію альта, а партії скрипок — його друг, скрипаль оркестру Національного театру Ян Пелікан, та його учень Йозеф Круїс. Проте композитор переоцінив виконавські можливості скрипаля-аматора Круїса, тож невдовзі змушений був написати ще один терцет — уже в значно простішому стилі.
Соната Пауля Гіндеміта ор. 11 № 4 — справжній альтовий «бестселер». Варто зазначити, що сам Гіндеміт був непересічним альтистом і, окрім композиторської, мав повноцінну виконавську кар’єру. Ця соната, створена 1919 року, стала першим великим твором Гіндеміта після його повернення зі служби в армії під час Першої світової війни й символізує його відхід від музичної мови пізнього романтизму в бік модерністських течій.
Виконавці:
Дарина Довга, скрипка
Єва Куліковська, фортепіано
NotaBene Chamber Group:
Андрій Павлов, скрипка
Ігор Завгородній, альт
Програма:
Вольфганг Амадей Моцарт — Тріо “Kegelstatt” мі-бемоль мажор, KV 498
Антонін Дворжак — Терцет для двох скрипок та альта до мажор, ор. 74
Пауль Гіндеміт — Соната для альта та фортепіано, ор. 11 № 4
NotaBene+ — це спільний проєкт NotaBene Chamber Group та Національного будинку музики, що відкриває нову генерацію виконавиць і виконавців, які долучаються до ансамблю в межах виконання окремих творів спільно з музикантами NotaBene.
Цього сезону, окрім двох концертів у Національній філармонії в Києві, музиканти NotaBene зіграють ще один концерт у Дзеркальній залі Львівської національної опери разом із двома учасницями проєкту зі Львова — піаністкою Євою Куліковською та скрипалькою Дариною Довгою.
Тріо “Kegelstatt” в оригінальній версії було створене Моцартом для дуже незвичного складу: кларнета, альта та фортепіано. Проте ще за життя композитора віденське видавництво Artaria, яке вперше видало цей твір, зазначало, що можливе виконання зі скрипкою замість кларнета.
Первісне призначення цього твору — домашнє музикування, адже Моцарт присвятив його своїй учениці Францисці фон Жакен і сам брав участь у першому виконанні на домашньому концерті, граючи партію альта. Назва “Kegelstatt” (дослівно з німецької — «місце, де грають у кеглі») з’явилася значно пізніше: вперше вона фігурує в каталозі Кехеля 1862 року. Немає жодних доказів, що цю назву тріо дав сам Моцарт, однак незадовго до його створення композитор написав 12 дуетів для двох валторн і зробив на рукописі ремарку «граючи в кеглі».
Терцет для двох скрипок та альта Дворжак написав у 1887 році впродовж одного тижня. Твір спочатку задумувався як своєрідний “Hausmusik”, у якому сам Дворжак мав виконувати партію альта, а партії скрипок — його друг, скрипаль оркестру Національного театру Ян Пелікан, та його учень Йозеф Круїс. Проте композитор переоцінив виконавські можливості скрипаля-аматора Круїса, тож невдовзі змушений був написати ще один терцет — уже в значно простішому стилі.
Соната Пауля Гіндеміта ор. 11 № 4 — справжній альтовий «бестселер». Варто зазначити, що сам Гіндеміт був непересічним альтистом і, окрім композиторської, мав повноцінну виконавську кар’єру. Ця соната, створена 1919 року, стала першим великим твором Гіндеміта після його повернення зі служби в армії під час Першої світової війни й символізує його відхід від музичної мови пізнього романтизму в бік модерністських течій.
Виконавці:
Дарина Довга, скрипка
Єва Куліковська, фортепіано
NotaBene Chamber Group:
Андрій Павлов, скрипка
Ігор Завгородній, альт
Програма:
Вольфганг Амадей Моцарт — Тріо “Kegelstatt” мі-бемоль мажор, KV 498
Антонін Дворжак — Терцет для двох скрипок та альта до мажор, ор. 74
Пауль Гіндеміт — Соната для альта та фортепіано, ор. 11 № 4
